- випас
- —————————————————————————————ви́пасіменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
випас — у, ч. 1) Дія за знач. випасати. 2) Місце, де випасають худобу … Український тлумачний словник
сервітут — Сервітут: в феодальному звичаєвому праві: обмежене право користування чужим майном; в Галичині, форма збереження за підданими селянами права користування колишніми своїми общинними землями (головним чином лісами, пасовиськами, луками), які були… … Толковый украинский словарь
Священная корова — Корова почитается как священное животное в индуизме, джайнизме, зороастризме, также почиталась ранее в Древнем Египте, Древней Греции и Древнем Риме. Употребление говядины в индуизме является табу. Содержание 1 В индуизме … Википедия
ЛУНКИ — ночной випас лошадей на подножном корму … Казачий словарь-справочник
загорода — I загор ода и, ж. 1) Тин, паркан, стіна і т. ін., чим огороджене, відгороджене що небудь; огорожа. 2) Те саме, що загородження. II з агорода и, ж. Огороджена ділянка в господарстві, на випасі, у полі для літнього утримування або ночівлі свійських … Український тлумачний словник
перевипас — у, ч. Інтенсивний випас худоби, що виснажує пасовища, руйнує структуру ґрунту … Український тлумачний словник
попас — у, ч., розм. 1) Місце для випасання худоби; пасовисько, випас. 2) Те саме, що випасання. || Випасання худоби як спосіб годівлі. 3) перен. Дармові харчі, їжа, пожива … Український тлумачний словник
припас — I у, ч. 1) збірн. і тільки мн. припа/си, ів. Сукупність предметів, зібраних для виконання якої небудь справи; спорядження. || Запас продуктів, провізія. 2) Знаряддя для виконання якоїсь роботи. || рідко. Те саме, що зброя. II у, ч., діал. Випас … Український тлумачний словник
стійло — а, с. 1) Відгороджене місце для одного коня в стайні або однієї корови в корівнику. || Взагалі приміщення для утримання худоби. || Станок для доїння, огляду худоби і т. ін. || перен., розм., рідко. Убоге житло людини. •• Загна/ти на сті/йло кого… … Український тлумачний словник
табір — бору, ч. 1) Місце тимчасового розташування війська поза населеним пунктом. || Укріплене місце тимчасового розташування козацького війська з обозом. || Військо, розташоване в такому місці. || перев. мн. Місце тимчасового розташування військових з… … Український тлумачний словник